Настройки были уже готовы, я сразу прыгнул в игру. Мне казалось, что снег стал особенно белым, краски ярче и жизнь - интереснее. Я мчался по локациям, уничтожая противников, словно настоящий монстр. Мой герой был таким крепким, словно я сам стал непобедимым.
Я просто улетал от реальности, мои руки неумолимо двигали мышку и нажимали клавиши. Я чувствовал себя героем, готовым показать всем свою силу и мастерство.
И когда я решался на крайний шаг, на поджигание "крэка", как его называют ребята, мне поступило предложение от моего верного минера. Он предложил мне пакетик с амфетамином. Я точно знал, что это было то, что мне нужно.
Я заваленячил свой героический героин и дал себе оголтелый шанс. Взял пакетик в дрожащие руки и понял, что мои руки абсолютно не подчиняются моей воле.
Вскрыл я его, и тут я почувствовал запах свободы. Как будто в цирке, когда хлопают фонари и гаснут огни, и ты знаешь, что перед тобой начало. Взял я пакетик и вдохнул. Все мои мысли и движения были оживленными. Я просто взорвался энергией.
Стрим продолжался. Мои друзья-зрители, которые следили за происходящим, были в шоке от моей активности. Я был настоящим монстром на поле битвы.
Молодежный язык снова позволил мне забыть о проблемах и стать крылатым. Игра превратилась в настоящий фейерверк эмоций и ярких красок.
Но меня охватывал туман. Я забывал, кого и зачем уничтожаю. Чувствовал, что единственное, что меня держит в этом мире, - это мощный эффект амфетамина.
Но даже в таком состоянии я понимал, что эти вещества играют со мной. И, несмотря на все то, что я чувствовал, я знал, что мои решения и поступки - это результат зависимости, которая охватывает меня все сильнее.
Я был тем, кто тонет в шелковом платочке, слепой и забытый миром, и теперь этот мир вдруг стал играть со мной.
И я продолжал играть, слепо следуя своим страстям, охваченный зависимостью и непониманием, что происходит.
Этот мир - пленник моего сознания. Он меня поглощает, и я его. Меня нет в реальности. Я только передаю эмоции.
И так я продолжал свою игру. С человеческими судьбами разбираться не было времени, а мне было все равно. Ведь в моей голове был только допинг, который позволял мне уклоняться от реальности. И потому, я нашел в себе силы выключить стрим и отложить компьютер. Ведь, пока я прячусь в игровом мире, реальный мир проходит мимо меня.
И я знаю, что это будет трудно. Но я готов сражаться, чтобы стать свободным от этих оков. Ведь я заслуживаю лучшего, чем просто сидеть за компьютером и вонять амфетамином.
Так что давайте вместе выберем путь настоящего раскрепощения и свободы!
Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?
|